За alt-текстом закріпилася репутація обов'язку з доступності — того, що додають, бо треба. Саме через це формулювання більшість таких описів погані, а багатьох просто немає.
Хто його насправді читає
Насамперед людина зі скрінрідером, і вона заслуговує на опис, який каже, що на фото, а не слово «зображення». Але його читають і платформи — вони визначають, про що пост, тобто виконують ту саму роботу, що підпис і теги.
Отже, доступна відповідь і практична відповідь — це одна відповідь. Так буває нечасто, і це варто помітити.
Що робить хороший опис
- Каже просто, що там є: «Пухнаста голівка кульбаби на тлі темного неба»
- Містить текст, який видно на зображенні, бо інакше він невидимий для всіх, хто не бачить
- Зупиняється. Двадцяти слів зазвичай досить, сорока — забагато
- Обходиться без «зображення» і «фото» — рідер уже це оголосив
Де це псують
Напихають ключовими словами. Найстаріший трюк і найпомітніший: опис, що читається як пошуковий запит, нікому не служить, нічому не допомагає й робить пост гіршим саме для тієї людини, для якої писався.
Instagram сам генерує alt-текст, коли поле порожнє, і результат загальний — «можливо, це зображення однієї людини й тексту». Так вгадує система, якій ніхто нічого не сказав. Твої двадцять слів це замінюють.
У відео та сама проблема, лише інакше
Відповідник для відео — субтитри, і аргумент тут навіть сильніший: більшість відео дивляться без звуку. Вшиті чи згенеровані платформою — байдуже; відео без них велика частина людей прогортає, так і не дізнавшись, про що воно.