Карусель — єдиний формат, де роботу робить читач: нічого не відбувається, доки він не гортне. Це сила, бо хто гортає, той уважний; і слабкість, бо кожен слайд мусить дати привід гортнути ще раз.
Перший слайд — це заголовок
- Скажи, що дасть карусель, кількома великими словами. «П'ять перевірок перед плануванням» краще за «Деякі думки про планування».
- Зроби його читабельним у мініатюрі. Якщо на телефоні на витягнутій руці не прочитати — він замалий.
- Обіцяй те, що справді дасть наступні слайди.
Одна думка — один слайд
Дві тези на одному слайді змушують зупинитися й читати, а перерваний свайп часто стає втраченим. Тримай на кожному слайді одну думку, якомога меншою кількістю слів, а решту нехай робить картинка чи розкладка.
Форма, яка працює
- 1Обіцянка: що читач знатиме наприкінці.
- 2Кроки, тези чи історія — по одному на слайд.
- 3Доказ: справжній приклад, цифра, за яку ти можеш відповісти, фото результату.
- 4Останній слайд, що каже, що робити далі.
Зроби останній слайд корисним
Хто дійшов до кінця — твої найзацікавленіші читачі, тож дай їм куди піти: питання для відповіді в коментарях, посилання в профілі, нагадування зберегти допис на потім. Останній слайд, що лише каже «дякуємо, що дочитали», марнує момент.
Практичні дрібниці, в яких легко схибити
- Тримай однакові розмір, поля й шрифти на кожному слайді, щоб набір виглядав як один предмет.
- Важливі слова тримай далеко від країв, бо стрічка може обрізати перший слайд інакше, ніж решту.
- Кількість слайдів у каруселі обмежена, і ліміт уже змінювався, тож перевір актуальну цифру замість того, щоб вірити старій статті, нашій теж.
Прогорни власну карусель на телефоні перед публікацією. Де ти хотів би кинути читати, читач кине ще раніше.
