У кожної агенції однаковий процес, і ніхто його не обирав. Хтось пише пости. Хтось робить скріншоти. Скріншоти йдуть у пошту або чат. Клієнт відповідає на один із них. Половина правок приходить голосовими. Потім хтось перебиває погоджену версію в планувальник і сподівається, що збіглося.
Що йде не так
- Погоджений текст і запланований текст — два різні об'єкти, які синхронізують руками
- Правки живуть у переписці, яку через два тижні не знайти
- На питання «це погоджено?» неможливо відповісти, не перечитавши розмову
- Той, хто погоджує, і той, хто публікує, — різні люди, тому помилку помічають уже публічно
Погодження як стан, а не як розмова
Альтернатива проста настільки, що звучить очевидно: у поста є стан. Редактор пише — пост чекає. Хтось із правом випускає його. Доки цього не сталося, публікатор його не візьме — не через домовленість, а тому, що воркер бере лише пости у випущеному стані.
Одна ця зміна прибирає перебивання тексту, де й заводяться помилки, і робить питання «погоджено?» таким, на яке видно відповідь.
Ролі, які варто мати
- Власник — усе, включно з тим, хто ще тут є
- Адмін — погоджує пости, керує під'єднаними акаунтами
- Редактор — пише; його пости чекають погодження
- Глядач — може дивитись, не може чіпати
Важливо, що перевірка стоїть там, де дані, а не в інтерфейсі. Сховати кнопку — ввічливість; відмовити на запит — власне правило.