«Дійти до 10 000 підписників» — ціль, яку може поставити будь-хто й не може використати ніхто. Підписник не платить за рахунки, не приходить на подію й може ніколи не побачити наступного посту. Цілі, що тримаються, — про те, що люди роблять, а більша частина цього відбувається поза мережею.
Кращі цілі
- Запити — повідомлення, дзвінки, форми, — що почалися з посту.
- Записи, замовлення чи підписки, пораховані там, де ти керуєш.
- Люди, що повернулися: постійні клієнти, відвідувачі, що приходять знову, відповіді від тих самих імен.
- Збереження й поширення, які кажуть «корисно» чесніше, ніж лайк.
- Підписники розсилки: аудиторія, яку ти тримаєш.
Як їх рахувати
Рахувати — найважче. Додай у форми питання «звідки ви про нас дізналися?» і веди в нотатнику рядок на кожне повідомлення, що каже «я бачила ваш пост». Додай відстеження до посилань, щоб візит можна було простежити до посту, який його привів. Це приблизно. Приблизне й справжнє краще за точне й безглузде.
Постав малу ціль із датою
«П'ять запитів на місяць з Instagram до грудня» можна досягти, не досягти й навчитись із цього. «Рости» — не можна. Обери число, якого можна досягти зусиллям, і дивись на нього щомісяця.
Тримай підписників на їхньому місці
Підписники корисні як приблизна ознака того, що людям подобається те, що ти робиш, і як аудиторія, до якої може дійти пост. Вони — побічний ефект справжньої справи, а не сама справа. Ганяйся за ними — і можеш отримати не тих.
Спитай, що ти робитимеш із цим числом, якщо його отримаєш. Якщо відповідь — «почуватись добре», це ще не ціль.