Перший рік Threads був мережею, яку можна читати програмно й не можна в неї писати. Це змінилося: публікаційний API існує і працює. Він також вужчий, ніж більшість припускає, і саме в цьому проміжку планувальники тихо ламаються.
Що він публікує
- Текстові пости — очевидне, і саме це він робить найкраще
- Зображення — одне фото, а текст стає тілом посту
- Відео — той самий принцип контейнера, що й в Instagram, і та сама асинхронна обробка
- Каруселі — кілька елементів в одному пості
- Відповіді — зокрема на власні пости, так і будуються треди
Форма буде знайомою, якщо ти торкався публікації в Instagram: створюєш контейнер, чекаєш, поки платформа прийме медіа, тоді публікуєш контейнер. Той самий танець у два кроки — а отже, ламається так само, коли інструмент пропускає очікування.
Чого він не робить
Немає доступу до приватних повідомлень. Немає способу читати чужу стрічку. Немає редагування опублікованого і немає вбудованого планування — планування має жити у твоєму інструменті, на сервері, який не спить у ту хвилину, яку ти обрав.
Threads дозволяє один тег на пост. Не «один рекомендовано», а один дозволено. Якщо крос-постинг вставляє інстаграмний підпис цілком, стіна тегів не зменшується ввічливо — пост або відхиляється, або зайві теги просто зникають.
Ліміти, про які варто знати
Є денна стеля на пости й окрема, вища — на відповіді. Для людини, яка постить кілька разів на день, вона невидима. Вона важлива для агенції, що веде багато акаунтів через один застосунок, і саме тому добрий інструмент ставить у чергу, а не довбить повторами.
Чи варто підключати
Threads винагороджує розмову, а не оголошення. Пост, що закінчується твердженням, з яким можна не погодитись, іде краще за ту саму новину у вигляді прес-рядка. Це різниця в письмі, а не в налаштуваннях — і саме тому той самий підпис у п'яти мережах на цій звучить пласко.