Підпис обрізається приблизно після півтора рядка, і щоб розгорнути його, треба свідомо натиснути. Отже, справжній підпис — це той перший рядок, а решта — нагорода для тих, хто вже вирішив.
Що його марнує
Майже завжди ті самі чотири речі, і всі вони — звички, а не помилки.
- Привітання — «Привіт усім!» витрачає рядок ні на що
- Розкачка — «Я тут подумав про…»
- Ярлик — «Новий пост у блозі» каже про формат, а не про причину
- Риторичне питання, яке вже чули, — «Буває, що не виходить бути послідовним?»
Що заслуговує натискання
Конкретний і трохи незавершений факт. Конкретний, бо деталь може взятися лише від тебе; незавершений, бо закінченому реченню нема куди вести.
- «Цей дубль ми записали о другій ночі й залишили помилку».
- «Шістнадцять спроб заради однієї секунди».
- «Зал розкупили ще до того, як був готовий плакат».
Пиши перший рядок останнім. Знайти цікаве речення в уже написаному підписі легше, ніж вигадати його з порожнього поля.
Одна звичка, яку варто мати
Прочитай перший рядок окремо, сховавши решту. Якщо після нього все ще хочеться продовження — він працює. Якщо він має сенс лише як вступ до наступного, це не перший рядок, а розминка, і його можна видалити.