Ти конкуруєш не з іншим постом. Ти конкуруєш із пальцем, який уже рухається, у людини, що напівдивиться щось інше.
Що це переживає
- Коротке перше речення. Не короткий пост — короткий початок
- Одна думка на абзац, абзаци по два-три рядки
- Розриви рядків там, де був би вдих, а не там, де велить граматика
- Конкретні іменники. «Шістнадцять дублів» заходить; «багато зусиль» — ні
Що не переживає
Довгі вступи, прокашлювання і речення, яке пояснює, що ти зараз скажеш, замість того щоб сказати. Викинь перший рядок більшості чернеток — і вони покращаться.
Якщо друге речення могло б бути першим, воно ним і має бути.
Читай із телефона
Не в редакторі. Абзац, що виглядає нормально на ширині столу, на 375 пікселях стає стіною — а читатимуть його саме там. Усі варті звички в письмі беруться з того, що бачиш свій текст там, де його бачить читач.
Це не аргумент за поверховість. Довгі пости йдуть добре. Але довжину вони виправдовують у перших двох рядках, а втрачають на повільному початку.